новини

Шахта належить до підкатегорії родовищ вулканічного походження континентального озерного осадового діатомітового типу. Це велике родовище, відоме в Китаї, а його масштаби рідкісні у світі. Шар діатоміту чергується з шаром глини та шаром мулу. Геологічний розріз розташований у переривчастому періоді між ритмами виверження базальту. Шар району видобутку показано в таблиці нижче.

Просторовий розподіл родовищ контролюється палеотектонічним малюнком. Велика вулканічна западина, що утворилася після великої кількості вулканічних вивержень у Гімалаях, забезпечила простір для відкладення діатомових водоростей. Різні частини стародавнього басейну та підводний рельєф в озерному басейні безпосередньо контролювали розподіл родовищ. Прикордонна зона басейну порушена річками, а осадове середовище нестабільне, що не сприяє виживанню та накопиченню діатомових водоростей. У центрі басейну через глибокі води та недостатнє сонячне світло також не сприяє фотосинтезу, необхідному для виживання діатомових водоростей. Освітленість сонячним світлом, осадове середовище та вміст SiO2 у перехідній зоні між центром та краєм сприяють розмноженню та накопиченню діатомових водоростей, які можуть утворювати високоякісні промислові рудні тіла.

Рудовмісна серія порід – це осадовий шар формації Мааньшань, площа поширення якого становить 4,2 км², а товщина – 1,36～57,58 м. Рудний шар залягає в рудновмісній серії порід з чітким ритмом у вертикальному напрямку. Повна ритмічна послідовність знизу вгору така: діатомова глина → глинистий діатоміт → глиновмісний діатоміт → діатоміт → глиновмісний діатоміт; Ґрунт → глинистий діатоміт → діатомова глина, між якими спостерігається поступовий зв'язок. У центрі ритму спостерігається високий вміст діатомових водоростей, багато окремих шарів, велика товщина та низький вміст глини; вміст глини у верхньому та нижньому ритмах зменшується. У середньому рудному шарі є три шари. Нижній шар має товщину 0,88-5,67 м, середня товщина – 2,83 м; другий шар має товщину 1,20-14,71 м, середня товщина – 6,9 м; верхній шар – це третій шар, який є нестабільним, товщиною 0,7-4,5 м.

Основним мінеральним компонентом руди є діатомовий опал, невелика частина якого перекристалізується та перетворюється на халцедон. Між діатомовими водоростями є невелика кількість глинистого заповнення. Глина переважно складається з гідрослюди, але також містить каолініт та іліт. Містить невелику кількість уламкових мінералів, таких як кварц, польовий шпат, біотит та сидерит. Зерна кварцу кородовані. Біотит перетворився на вермикуліт та хлорит. Хімічний склад руди включає SiO2 73,1%-90,86%, Fe2O3 1%-5%, Al2O3 2,30%-6,67%, CaO 0,67%-1,36%, а втрати при прожарюванні становлять 3,58%-8,31%. У районі видобутку виявлено 22 види діатомових водоростей, понад 68 видів, домінуючими з яких є дископодібна циклотела та циліндрична мелозира, мастела та навікула, а також коринедія ряду польових трав. Також поширений рід Яйцекладучі (Oviparous), курвулярі (Curvularia) тощо.